м. Дніпро, Набережна Перемоги 58/235
тел. +380676325392
Email: gidrobud@ukr.net

Як бурять свердловини

Існують різні способи буріння. Якщо глибина свердловин невелика (сотні метрів), то двигун, що знаходиться на поверхні, обертає колону сталевих бурильних труб; на нижньому кінці труби кріпиться бурова коронка, армована твердими металами або алмазами (рис. 1). Коронка, що обертається, вирізає циліндричний стовпчик породи, який поступово заповнює спеціальну внутрішню (колонкову) трубу. При бурінні без відбору керна часто використовують бурові головки, які являють собою систему кількох конусів, що обертаються, армованих твердими сплавами (див. рис. 1). Якщо стінки свердловини нестійкі, у неї опускають залізну обсадну трубу. У процесі буріння насос постійно закачує в свердловину спеціальний глинистий розчин, необхідний для надання стійкості стінкам, охолодження інструменту, винесення дрібних частинок породи (шламу) й інших цілей. Іноді колону бурових труб піднімають на поверхню за допомогою лебідки, встановленої на буровій вежі, вивантажують керн, якщо необхідно, замінюють зношену коронку на нову і знову опускають буровий снаряд на забій.

Буріння супроводжується вимірами фізичних властивостей порід вздовж стовбура свердловини. Для цього на спеціальному кабелі свердловину опускають прилади, які фіксують температуру, електропровідність, магнітну сприйнятливість, радіоактивність та інші властивості порід. Цей процес називають каротажем свердловин.