ДОСВІД ОБЛАДНАННЯ ГІДРОГЕОЛОГІЧНОЇ СВЕРДЛОВИНИ КРІОГЕННО-ГРАВІЙНИМ ФІЛЬТРОМ НА ДІЛЯНЦІ МУСІЇВКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Наведено результати виробничих випробувань технології обладнання гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром. Визначено економічну ефективність випробуваної технології.
ДОСВІД ОБЛАДНАННЯ ГИДРОГЕОЛОГІЧНОЇ СВЕРДЛОВИНИ КРІОГЕННО-ГРАВІЙНИМ ФІЛЬТРОМ НА ДІЛЯНЦІ МУСИЕВКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Представлені результати виробничих випробувань технології обладнання гидрогеологічної свердловини кріогенний - гравійним фільтром. Визначено економічну ефективність випробуваної технології.
EXPERIENCE of EQUIPMENT of HYDROGEOLOGICAL WELL OF CRYOGENIC - GRAVEL FILTER ON PROVINCE OF МUSIEVKA THE DNIPROPETROVSK REGION.
The results of productive tests of technology of hydrogeological well equipping of cryogenic-gravel filter are presented. Economic efficiency of the tested technology is certain.
ВСТУП
На кафедрі техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету протягом кількох років проводяться роботи з розробки технології створення кріогенно-гравійних елементів (КГЕ) фільтрів та технології обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійними фільтрами (КГФ) [1,2].
На заключному етапі розробки технологій співробітниками кафедри та ТОВ ПМГ «Дніпрогідробуд» у період з 10 грудня по 15 грудня 2012 року було проведено виробничі випробування технології обладнання гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області.
Метою статті є розгляд результатів виробничих випробувань до завдань яких входило визначення працездатності технології обладнання водоприймальної частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром та економічної ефективності виконання робіт за пропонованою технологією.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об'єктом виробничих випробувань були процеси: виготовлення КДФ, транспортування КДФ стовбуром свердловини, обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини.
У геоструктурному відношенні ділянка знаходиться в межах Українського кристалічного масиву.
У геологічній будові ділянки беруть участь докембрійські кристалічні породи, перекриті корою вивітрювання та відкладеннями палеогенової, неогенової та четвертинної систем.
У цілому нині ділянка характеризуються несприятливими умовами формування прісних підземних вод. Вода, що відбирається часто мінералізована, водоносні горизонти особливо четвертинних відкладень зазнають техногенного впливу, значні площі засолення пов'язані з фільтрацією солоних вод з накопичувачів шахтних і кар'єрних вод.
Цільовим водоносним горизонтом для буріння експлуатаційних свердловин є водоносний горизонт у докембрійських породах. Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту 80 м, потужність пісків 15 м (рис. 1).
Передбачуваний дебіт свердловини 1,1-7,2 м3/год. Мінералізація води 1,1-1,5 г/дм3, твердість 11-15 ммоль/дм3. Водоносний обрій захищений від проникнення поверхневих забруднювачів.
Буріння здійснювалось установкою УРБ-3А3.
Промивна рідина – нормальний глинистий розчин.
Конструкція свердловини одноступінчаста. Інтервал 0,0 – 50,0 м пробурений долотом 295,3 мм та перекритий обсадною колоною діаметром 219 мм. Колона зацементована з виходом розчину на денну поверхню.
Інтервал 50,0-97,0 м пробурений долотом 190,5 мм і обсаджений «потай» фільтровою колоною діаметром 110 мм..
Складання та спуск фільтрової колони здійснювався з положення «на винос». Її компонування наведено в табл. 1.
КОМПОНІВКА ФІЛЬТРОВОЇ КОЛОНИ
Таблиця 1
Відстійник фільтрової колони:
зовнішній діаметр, м
0,110
довжина, м
2,0
Робоча частина фільтрової колони:
зовнішній діаметр, м
0,112
довжина, м
7,0
Надфильтровая часть фильтровой колонны:
зовнішній діаметр, м
0,110
довжина, м
45,0
Нижня частина відстійника фільтрової колони обладнана зворотним клапаном.
Робоча частина фільтрової колони мала круглу перфорацію. Водоприймальна поверхня фільтрової колони виконана із полімерної сітки квадратного плетіння перетином 1 мм. Зовнішній діаметр робочої частини фільтрової колони – 112 мм. Внутрішній діаметр кріогенно-гравійного елемента фільтра 118 мм, зовнішній – 180 мм.
Рис. 1. Геологічний розріз та конструкція свердловини на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області
Для даних геолого-технічних умов виробничих випробувань прийнято:
сумарна довжина кріогенно-гравійних елементів фільтра, м.
10,0;
довжина кріогенно-гравійного елемента фільтра, м.
0,5.
Для виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра використовувався неоднорідний, погано окатаний гравій кар'єру «Просяне».
Між відстійником та робочою частиною фільтрової колони, а також у стик труб робочої частини фільтрової колони встановлені опори кріогенно-гравійних елементів фільтра, які мали зовнішній діаметр – 180 мм.
Довжина фільтрової колони становила 54 м.
Верх фільтрової колони знаходиться вище за черевик обсадної колони на 7 м. Міжколонний простір герметизований дерев'яним сальником.
Спорудження свердловин здійснювалося у зимовий період. Середньодобова температура повітря -2 °C.
Доставка гравію з бази підприємства здійснювалася буровою установкою УРБ-3А3.
Роботи з виготовлення кріогенно-гравійних елементів виконувались перед бурінням свердловини на ділянці проведення робіт. Омонолічування кріогенно-гравійних елементів фільтра проходило при температурі -20 °C в морозильному ларі протягом 24 годин (рис. 2).
Для виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра завдовжки 10 м витрачено:
- маса гравію, кг.
230;
- об'єм водного розчину желатину, л.
65;
- витрата желатину марки П-11, кг.
2,5.
Рис. 2. Омонолічування КДЕ фільтрів у морозильній скрині
В результаті отримано:
- маса кріогенно-гравійного елемента фільтра, кг.
14,0;
- масова концентрація у водному розчині желатину, %.
3,5;
- товщина гравійного обсипання кріогенно-гравійного елемента фільтра, мм.
30,0.
Після розтину водоносного горизонту на всю потужність здійснювалося: - замір температури пластової води; вилучення кріогенно-гравійних елементів із форм; підготовка фільтрової колони; складання кріогенно-гравійного фільтра (рис. 3), вилучення бурильної колони зі свердловини.
Рис. 3.Складання кріогенно-гравійного фільтра
Температура свердловинної рідини склала +7 °C.
За допомогою муфти на бурильній колоні здійснено транспортування кріогенно-гравійного фільтра стовбуром свердловини (рис. 4) з посадкою його в її водоприймальну частину.
Під час транспортування ускладнень не спостерігалося. Черевик фільтрової колони встановлений на глибині 97 м.
Фільтрова колона герметизована сальником з подальшим промиванням свердловини технічною водою протягом 3 годин.
При випробуванні технологій виготовлення та обладнання кріогенно-гравійним фільтром гідрогеологічної свердловини вели хронометраж часу виконання технологічних операцій. В результаті якого встановлено витрати часу на:
1) Вилучення криогенно-гравійних елементів з форм 30 хв.
2) Складання кріогенно-гравійного фільтра - 30 хв.
3) Спуск 12 м свічки у свердловину – 25 с.
4) Нарощування фільтрової колони 7 хв.
5) Нарощування бурильної колони -1,5 хв.
6) Транспортування кріогенно-гравійного фільтра по стволу свердловини з посадкою в водоприймальну частину - 60 хв.
У заключний період спорудження свердловини було здійснено пробне відкачування пластових вод. У її початковий період спостерігалося незначне піскування свердловин, але через 1 годину вода повністю освітлювалася, а ще через 3 години піскування припинилося.
Під час пробних відкачування визначалися дебіти та рівні рідини в свердловині. В результаті встановлено, що: дебіт свердловини склав – 7,0 м3/ч; статичний рівень – 55,2 м; динамічний – 65,5 м; зниження 10,3 м; питомий дебіт – 0,68 м3/м·ч.
В якості бази порівняння при аналізі економічної ефективності технологій обрано технологію створення гравійних фільтрів у свердловині, при якій гравій засипається через гирло і доставляється у водоприймальну частину по міжколонному простору свердловини.
При визначенні економічної ефективності технології обладнання гідрогеологічної свердловини КДФ, пробуреної на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області однакові витрати не враховуються.
Економічний ефект Е від впровадження нової технології розраховується виходячи зз Е=Сб-Сп,
де Сб и Сп – собівартість обладнання гравійними фільтрами, відповідно базовим та пропонованим методом, тис.грн (табл. 2).
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ОБЛАДНАННЯ
ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ СВЕРДЛОВИН КДФ
Таблиця 2
Базова технологія
Предлагаемая технология, участок работ
показник
тривалість операцій, ст.см.
вартість, тис. грн.
показник
тривалість операцій, ст.см.
вартість, тис.грн.
-
-
-
Спп.к
0,25
0,75
-
-
-
Спэ.н.
0,044
-
-
-
Спж
0,14
Сбп.в.
2,00
6,00
Спп.в
0,5
1,5
Сбв
0,70
Спв
0,1
Сбв.в.
0,60
Спв.в
0,1
Сбг
0,27
Спг
0,021
Сбг.тр.
0,25
0,75
-
-
-
Сбо.о.
1,50
4,50
Спо.о.
0,63
1,89
Всього Сб
3,75
12,82
Всього Сп
1,38
4,545
Примітка: «-» витрати відсутні.
У табл. 2: Сбп.в., Спп.в. – вартість верстато-зміни промивання свердловини водою, видалення глинистої кірки, утворення каверни, тис. грн.; Сбв, Спв – вартість води, необхідної для заміщення розчину, промивання свердловини, створення каверни, тис. грн; Сбв.в., Спв.в –свартість вивезення відпрацьованої води, тис.грн; Сбг, Спг – свартість гравію, тис. грн; Сбо.о., Спо.о. – вартість верстато-зміни дослідних відкачування, тис.грн; Сбг.тр.- вартість верстато-зміни при засипанні гравію через гирло та транспортування стовбуром свердловини, тис.грн; Спп.к. – Вартість верстато-зміни виготовлення КДЕ, тис.грн; Спэ.н. – Вартість енергоносіїв для виготовлення КДЕ, тис.грн.; Спэ.н. = Сэ.э.+Сп., где Сэ.э. - вартість електроенергії, витраченої скринькою потужністю 0,5 кВт/год за 24 години омонолічування КДЕ, тис.грн; Сп. - вартість пропану, витраченого для нагрівання води, тис. грн.; Спж – вартість желатину, витраченого для приготування КДЕ, тис.грн.
Вартість матеріалів та енергоносіїв прийнято на період виконання робіт. Вартість 8 годинної верстато-зміни Сст.см= 3 тис. грн.
В результаті оцінки економічної ефективності встановлено, що:
- технологія виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра дозволяє зменшити витрату гравійного матеріалу;
- випробувана технологія обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром дозволяє скоротити непродуктивні витрати часу у 2,4 рази або на 1,87 ст.см;
- економічний ефект від застосування технології обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром становив 6485 грн. Це досягнуто рахунок зниження часу транспортування гравію до водоносному горизонту на 0,25 ст. см, часу промивання на 1 ст.см, часу пробних відкачування на 0,87 ст.см, а також економії палива (90 л) за рахунок зниження споживання та утилізації технічної води витрачається для промивання та утворення каверни у водоносному горизонті свердловини в 5 -6 раз.
ВИСНОВКИ
Внаслідок проведення виробничих випробувань на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області встановлено, що:
Розроблена технологія виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра дозволяє її застосовувати в умовах бурової.
Технологія транспортування кріогенно-гравійного фільтра стовбуром свердловини із застосуванням стандартного обладнання та інструменту не ускладнює процес обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини гравійним фільтром, а спрощує його.
Технологія виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра дозволяє зменшити витрату гравійного матеріалу, покращити процес виготовлення гравійного фільтра.
Випробувана технологія обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром дозволяє скоротити непродуктивні витрати часу в 2,4 рази або на 1,87 ст.cм.
Економічний ефект від застосування технології обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром становив 6485 грн.
Розроблені технології виготовлення кріогенно-гравійного фільтра та транспортування кріогенно-гравійного фільтра по стволу свердловини можуть застосовуватися при спорудженні гідрогеологічних свердловин.
2. Кожевников А.А. Технология оборудования криогенно – гравийными фильтрами водоприемной части буровой скважины / А.А. Кожевников, А.К. Судаков, С.В. Гошовский // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: сб. науч. труд. – 2009. – Вып. 12. – С. 62 – 66.
ПРО АВТОРІВ
Кожевніков Анатолій Олександрович – д.т.н., професор кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету.
Судаков Андрій Костянтинович – д.т.н., доцент, кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету.
Мостинець Олег Норбертович – директор ТОВ Промислово-геологічної групи «Дніпрогідробуд».
Камишацький Олександр Федорович – к.т.н., асистент кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету.
Судакова Діана Андріївна – бакалавр зі спеціальності - Буріння свердловин.