|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Статті про буріння свердловин
УДК 622.233:551.49 © А.А. Кожевніков, А.К. Судаков, О.М. Мостинець, А.А. Кожевніков, А.К. Судаков, О.М. Мостинець, А.Ф. Камишацький, Д.А. Судакова ДОСВІД ОБЛАДНАННЯ ГІДРОГЕОЛОГІЧНОЇ СВЕРДЛОВИНИ КРІОГЕННО-ГРАВІЙНИМ ФІЛЬТРОМ НА ДІЛЯНЦІ МУСІЇВКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Наведено результати виробничих випробувань технології обладнання гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром. Визначено економічну ефективність випробуваної технології. ДОСВІД ОБЛАДНАННЯ ГИДРОГЕОЛОГІЧНОЇ СВЕРДЛОВИНИ КРІОГЕННО-ГРАВІЙНИМ ФІЛЬТРОМ НА ДІЛЯНЦІ МУСИЕВКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Представлені результати виробничих випробувань технології обладнання гидрогеологічної свердловини кріогенний - гравійним фільтром. Визначено економічну ефективність випробуваної технології. EXPERIENCE of EQUIPMENT of HYDROGEOLOGICAL WELL OF CRYOGENIC - GRAVEL FILTER ON PROVINCE OF МUSIEVKA THE DNIPROPETROVSK REGION. The results of productive tests of technology of hydrogeological well equipping of cryogenic-gravel filter are presented. Economic efficiency of the tested technology is certain. ВСТУП На кафедрі техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету протягом кількох років проводяться роботи з розробки технології створення кріогенно-гравійних елементів (КГЕ) фільтрів та технології обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійними фільтрами (КГФ) [1,2]. На заключному етапі розробки технологій співробітниками кафедри та ТОВ ПМГ «Дніпрогідробуд» у період з 10 грудня по 15 грудня 2012 року було проведено виробничі випробування технології обладнання гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області. Метою статті є розгляд результатів виробничих випробувань до завдань яких входило визначення працездатності технології обладнання водоприймальної частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром та економічної ефективності виконання робіт за пропонованою технологією. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Об'єктом виробничих випробувань були процеси: виготовлення КДФ, транспортування КДФ стовбуром свердловини, обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини. У геоструктурному відношенні ділянка знаходиться в межах Українського кристалічного масиву. У геологічній будові ділянки беруть участь докембрійські кристалічні породи, перекриті корою вивітрювання та відкладеннями палеогенової, неогенової та четвертинної систем. У цілому нині ділянка характеризуються несприятливими умовами формування прісних підземних вод. Вода, що відбирається часто мінералізована, водоносні горизонти особливо четвертинних відкладень зазнають техногенного впливу, значні площі засолення пов'язані з фільтрацією солоних вод з накопичувачів шахтних і кар'єрних вод. Цільовим водоносним горизонтом для буріння експлуатаційних свердловин є водоносний горизонт у докембрійських породах. Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту 80 м, потужність пісків 15 м (рис. 1). Передбачуваний дебіт свердловини 1,1-7,2 м3/год. Мінералізація води 1,1-1,5 г/дм3, твердість 11-15 ммоль/дм3. Водоносний обрій захищений від проникнення поверхневих забруднювачів. Буріння здійснювалось установкою УРБ-3А3. Промивна рідина – нормальний глинистий розчин. Конструкція свердловини одноступінчаста. Інтервал 0,0 – 50,0 м пробурений долотом 295,3 мм та перекритий обсадною колоною діаметром 219 мм. Колона зацементована з виходом розчину на денну поверхню. Інтервал 50,0-97,0 м пробурений долотом 190,5 мм і обсаджений «потай» фільтровою колоною діаметром 110 мм.. Складання та спуск фільтрової колони здійснювався з положення «на винос». Її компонування наведено в табл. 1.
Нижня частина відстійника фільтрової колони обладнана зворотним клапаном. Робоча частина фільтрової колони мала круглу перфорацію. Водоприймальна поверхня фільтрової колони виконана із полімерної сітки квадратного плетіння перетином 1 мм. Зовнішній діаметр робочої частини фільтрової колони – 112 мм. Внутрішній діаметр кріогенно-гравійного елемента фільтра 118 мм, зовнішній – 180 мм. Рис. 1. Геологічний розріз та конструкція свердловини на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області Для даних геолого-технічних умов виробничих випробувань прийнято:
Для виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра використовувався неоднорідний, погано окатаний гравій кар'єру «Просяне». Між відстійником та робочою частиною фільтрової колони, а також у стик труб робочої частини фільтрової колони встановлені опори кріогенно-гравійних елементів фільтра, які мали зовнішній діаметр – 180 мм. Довжина фільтрової колони становила 54 м. Верх фільтрової колони знаходиться вище за черевик обсадної колони на 7 м. Міжколонний простір герметизований дерев'яним сальником. Спорудження свердловин здійснювалося у зимовий період. Середньодобова температура повітря -2 °C. Доставка гравію з бази підприємства здійснювалася буровою установкою УРБ-3А3. Роботи з виготовлення кріогенно-гравійних елементів виконувались перед бурінням свердловини на ділянці проведення робіт. Омонолічування кріогенно-гравійних елементів фільтра проходило при температурі -20 °C в морозильному ларі протягом 24 годин (рис. 2). Для виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра завдовжки 10 м витрачено:
Рис. 2. Омонолічування КДЕ фільтрів у морозильній скрині В результаті отримано:
Після розтину водоносного горизонту на всю потужність здійснювалося: - замір температури пластової води; вилучення кріогенно-гравійних елементів із форм; підготовка фільтрової колони; складання кріогенно-гравійного фільтра (рис. 3), вилучення бурильної колони зі свердловини. Рис. 3.Складання кріогенно-гравійного фільтра Температура свердловинної рідини склала +7 °C. За допомогою муфти на бурильній колоні здійснено транспортування кріогенно-гравійного фільтра стовбуром свердловини (рис. 4) з посадкою його в її водоприймальну частину. Під час транспортування ускладнень не спостерігалося. Черевик фільтрової колони встановлений на глибині 97 м. Фільтрова колона герметизована сальником з подальшим промиванням свердловини технічною водою протягом 3 годин. При випробуванні технологій виготовлення та обладнання кріогенно-гравійним фільтром гідрогеологічної свердловини вели хронометраж часу виконання технологічних операцій. В результаті якого встановлено витрати часу на: 1) Вилучення криогенно-гравійних елементів з форм 30 хв. 2) Складання кріогенно-гравійного фільтра - 30 хв. 3) Спуск 12 м свічки у свердловину – 25 с. 4) Нарощування фільтрової колони 7 хв. 5) Нарощування бурильної колони -1,5 хв. 6) Транспортування кріогенно-гравійного фільтра по стволу свердловини з посадкою в водоприймальну частину - 60 хв. У заключний період спорудження свердловини було здійснено пробне відкачування пластових вод. У її початковий період спостерігалося незначне піскування свердловин, але через 1 годину вода повністю освітлювалася, а ще через 3 години піскування припинилося. Під час пробних відкачування визначалися дебіти та рівні рідини в свердловині. В результаті встановлено, що: дебіт свердловини склав – 7,0 м3/ч; статичний рівень – 55,2 м; динамічний – 65,5 м; зниження 10,3 м; питомий дебіт – 0,68 м3/м·ч. В якості бази порівняння при аналізі економічної ефективності технологій обрано технологію створення гравійних фільтрів у свердловині, при якій гравій засипається через гирло і доставляється у водоприймальну частину по міжколонному простору свердловини. При визначенні економічної ефективності технології обладнання гідрогеологічної свердловини КДФ, пробуреної на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області однакові витрати не враховуються. Економічний ефект Е від впровадження нової технології розраховується виходячи зз Е=Сб-Сп, де Сб и Сп – собівартість обладнання гравійними фільтрами, відповідно базовим та пропонованим методом, тис.грн (табл. 2).
Примітка: «-» витрати відсутні. У табл. 2: Сбп.в., Спп.в. – вартість верстато-зміни промивання свердловини водою, видалення глинистої кірки, утворення каверни, тис. грн.; Сбв, Спв – вартість води, необхідної для заміщення розчину, промивання свердловини, створення каверни, тис. грн; Сбв.в., Спв.в –свартість вивезення відпрацьованої води, тис.грн; Сбг, Спг – свартість гравію, тис. грн; Сбо.о., Спо.о. – вартість верстато-зміни дослідних відкачування, тис.грн; Сбг.тр.- вартість верстато-зміни при засипанні гравію через гирло та транспортування стовбуром свердловини, тис.грн; Спп.к. – Вартість верстато-зміни виготовлення КДЕ, тис.грн; Спэ.н. – Вартість енергоносіїв для виготовлення КДЕ, тис.грн.; Спэ.н. = Сэ.э.+Сп., где Сэ.э. - вартість електроенергії, витраченої скринькою потужністю 0,5 кВт/год за 24 години омонолічування КДЕ, тис.грн; Сп. - вартість пропану, витраченого для нагрівання води, тис. грн.; Спж – вартість желатину, витраченого для приготування КДЕ, тис.грн. Вартість матеріалів та енергоносіїв прийнято на період виконання робіт. Вартість 8 годинної верстато-зміни Сст.см= 3 тис. грн. В результаті оцінки економічної ефективності встановлено, що: - технологія виготовлення кріогенно-гравійних елементів фільтра дозволяє зменшити витрату гравійного матеріалу; - випробувана технологія обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром дозволяє скоротити непродуктивні витрати часу у 2,4 рази або на 1,87 ст.см; - економічний ефект від застосування технології обладнання водоприймаючої частини гідрогеологічної свердловини кріогенно-гравійним фільтром становив 6485 грн. Це досягнуто рахунок зниження часу транспортування гравію до водоносному горизонту на 0,25 ст. см, часу промивання на 1 ст.см, часу пробних відкачування на 0,87 ст.см, а також економії палива (90 л) за рахунок зниження споживання та утилізації технічної води витрачається для промивання та утворення каверни у водоносному горизонті свердловини в 5 -6 раз. ВИСНОВКИ Внаслідок проведення виробничих випробувань на ділянці с. Мусіївка Криворізького району Дніпропетровської області встановлено, що:
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Пат. 88726 Україна, МПК Е21В 43/08. Гравійний фільтр / А.О. Кожевников, А.К. Судаков, О.А. Пащенко, О.Ф. Камишацький, В.І. Тітов, О.А. Лексиков, В.П. Донцов.; заявник і патентовласник Національний гірничий університет. – №а200803913; заявл. 28.03.2008; друк. 10.11.09, Бюл. №21. 2. Кожевников А.А. Технология оборудования криогенно – гравийными фильтрами водоприемной части буровой скважины / А.А. Кожевников, А.К. Судаков, С.В. Гошовский // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: сб. науч. труд. – 2009. – Вып. 12. – С. 62 – 66. ПРО АВТОРІВ Кожевніков Анатолій Олександрович – д.т.н., професор кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету. Судаков Андрій Костянтинович – д.т.н., доцент, кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету. Мостинець Олег Норбертович – директор ТОВ Промислово-геологічної групи «Дніпрогідробуд». Камишацький Олександр Федорович – к.т.н., асистент кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету. Судакова Діана Андріївна – бакалавр зі спеціальності - Буріння свердловин. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бурение скважин на воду УКБ-4 СА-4 1БА15В |